Третій том електронного видання науково-популярного дослідження «Золоті сторінки української культури», що здійснюється в межах наукової теми «Самоорганізація й динаміка культури та їх особливості в Україні», присвячений мистецтву XVII–XVIII століть. Саме у цей нас формується феномен так званого українського бароко, своєрідність якого значною мірою обумовлена впливом національного фольклору.
У виданні простежуються шляхи розвитку архітектури та образотворчого мистецтва, розглядаються найзначніші пам’ятки дерев’яного та мурованого будівництва, малярства, графіки та скульптури, зокрема доробок найбільш знаних майстрів, даються кращі зразки хорового співу тієї доби.
Для широкого кола пошановувачів вітчизняної культури.
Передмова
Шановні друзі!
Творчий колектив інституту культурології Національної академії мистецтв України розкриває перед Вами ще один, чи не найяскравіший розділ «Золотих сторінок української культури» – мистецтво українського бароко. Його нерідко називають козацьким, позаяк виникло воно на хвилі національно-визвольної боротьби українського народу 1648–1654 років, рушійною силою якої було саме козацтво, остаточне ж завершення отримало наприкінці XVIII століття, коли, втративши свій головний осередок – Запорозьку Січ, цей важливий суспільний прошарок повільно відходив у минувшину.
Уже сам перелік імен, що спричинилися до розквіту українського бароко, свідчить про його виняткове місце в історії вітчизняної культури. Іван Григорович-Барський та Йоган Пінзель, Іван Руткович та Йов Кондзелевич, Леонтій Тарасевич та Григорій Левицький, Артем Ведель та Максим Березовський, урешті, Григорій Сковорода – усі вони, згідно з влучного порівняння відомого сучасного культуролога Вадима Скуратівського, утворюють струну, гранично напружену завдяки своїй внутрішній силі системи, що ставить опір попередній безсистемності та руїні – як матеріальній, так і духовній. А чого варті безіменні шедеври, з-посеред яких чільне місце займає справжній символ національної образотворчості – народна картина «Козак Мамай»! Саме поєднання народних традицій з тогочасними здобутками західноєвропейських майстрів і визначило своєрідність мистецтва, що ввійшло до історії світової культури під назвою українського бароко. Інший видатний дослідник вітчизняної культури Платон Білецький серед прикметних рис українського бароко називає його людяність, життєстверджуючий, привітний характер. Ось чому шедеври українського образотворчого мистецтва та архітектури доби бароко легко знаходять шлях до наших сердець, будучи разом з тим своєрідним зримим літописом історії України.
Богуцький Юрій Петрович, директор Інституту культурології НАМ України, віце-президент НАМ України, професор, академік НАМ України, кандидат філософських наук, заслужений діяч мистецтв України
Про видання
Ідея, концепція, розробка й координація проекту здійснена авторською групою у складі:
Богуцький Ю. П. – директор Інституту культурології НАМ України, кандидат філософських наук, професор, академік НАМ України, віце-президент НАМ України, заслужений діяч мистецтв України;
Безгін І. Д. – доктор мистецтвознавства, професор, академік НАМ України, віце-президент НАМ України;
Степовик Д. В. – доктор Богословських наук, доктор мистецтвознавства, доктор філософії, професор, академік АН Вищої школи України;
Возницький Б. Г. – Герой України, заслужений працівник культури України, лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка;
Дзюбенко Т. О. – заступник директора Інституту культурології НАМ України;
Іваненкова С. І. – кандидат філософських наук;
Сливка Г. Р. – старший науковий співробітник Інституту культурології НАМ України;
Сахарук В. С. – мистецтвознавець.
Програмне забезпечення: ТОВ «Інфодиск», керівник Чигарьов І.
Поліграфія: «ВАТ «Бібльос», ТОВ «Ельграф», координатор Матюнін В.
Дизайн: Тищук О.
Музичний супровід: Миронюк Т.
Редакція: Снєгур В.
Переклад: Синяк Л.
Авторські права: © Інститут культурології НАМ України, С. І. Іваненкова, І. М. Чигарьов, 2010 р.
Усі авторські права збережено.
Інформація подана українською та англійською мовами.
ISBN 978-966-2241-11-2