інститут культурології

національної академії мистецтв україни

Про інститут

Соціальні зміни і формування нового гуманітарного простору в Україні ХХІ ст. викликали потребу в осмисленні сутності розвитку, взаємозв’язку та взаємовпливу духовної та матеріальної культури сучасної цивілізації, етносів, націй у конкретно-історичному періоді й активізували становлення нової сфери соціогуманітарного знання — культурології. Особливість нової науки, що полягає в її інтегративному характері, в орієнтації на буття та діяльність людини й суспільства як цілісних феноменів, спонукала до створення в Україні в 2007 році наукової інституції у складі Національної академії мистецтв України — Інституту культурології (Розпорядження Кабінету Міністрів України № 357-р від З0 травня 2007 року та рішення Президії Національної академії мистецтв України від 14 червня 2007 року, протокол № 6/34–09). Виокремленню проблемного поля дослідження Інституту культурології сприяли відомі вчені — Б. Патон., М. Попович, С. Кримський, І. Дзюба, Г. Чміль, В. Шейко.

З дня заснування Інститут культурології НАМ України очолює відомий дослідник-культуролог, академік та віце-президент НАМ України, заслужений діяч мистецтв України, доктор філософії (Ph.D.), професор Ю. П. Богуцький.

За роки своєї діяльності Інститут культурології НАМ України став провідною науково-дослідною установою в Україні, що здійснює фундаментальні наукові дослідження в галузі культурології як системи знань про сутність культури, закономірність та розвиток середовища людського існування. Науковий колектив Інституту спрямовує дослідницький пошук на вивчення культури як надскладної системи, що об’єднує безліч підсистем, як глобальний феномен, що споконвічно пов’язаний з розвитком людини. Це стало запорукою того, що здобутки співробітників Інституту культурології викликають професійний інтерес дослідників світу та сприяють входженню нашої країни в міжнародний науково-культурний простір.

Належне місце Інституту культурології в науково-творчому житті України презентує діяльність 45 працівників, зокрема, 30 науковців. Фундаментальні наукові дослідження успішно здійснюють вчені відділів:

  • відділу теорії та історії культури;
  • відділу екранної культури та інформаціоналізму;
  • відділу культурної антропології;
  • відділу культурної спадщини та пам’яткоохоронної справи;
  • відділу соціології культури;
  • відділу науково-творчих розробок, редагування та підготовки видавничої продукції;
  • відділу інформаційних ресурсів та комунікацій.

Високий рівень досліджень забезпечують науковий потенціал Інституту: 3 академіки і 2 член-кореспонденти НАМ України, 9 докторів наук, 10 докторів філософії (Ph.D.), 7 професорів, 11 доцентів та 6 старших дослідників, 3 заслужені діячі мистецтв України, 3 заслужені працівники культури України.

Стратегію та перспективи розвитку наукової діяльності формує колегіальний орган управління Інституту — Вчена рада, до складу якої, входять провідні науковці-культурологи країни.

За час діяльності Інститут культурології НАМ України ініціював проведення фундаментальних досліджень за темами:

  • Формування художньої культури України: історія, естетика, семіотика, напрями, перспективи;
  • Самоорганізація й динаміка культури та їх особливості в Україні;
  • Нова соціально-культурна реальність в Україні: методологія і наукова практика її дослідження;
  • Культура України: історикокультурологічні виміри;
  • Українська національна культура як цілісність: регулювання її регіональних відмінностей;
  • Українська культура і світ: організаційні проблеми художньої культури;
  • Інтегративні процеси як перспектива культурного розвитку України: методологічні, семіотичні, комунікативні, інтерактивні, регіональні аспекти;
  • Категоріальний та методологічний апарат культурної антропології як знаряддя дослідження культурного розвитку;
  • Візуалізація сучасного культурного простору;
  • Нові медіа у виробництві та трансляції художньої культури сучасного суспільства;
  • Морфологія культури як міждисциплінарна проблема: корпусні методи, корпоративна соціологія, комунікативні технології;
  • Концепції та практики українського мультикультуралізму;
  • Єдність культурного простору України у контексті соціокультурної трансформації;
  • Інституційні та самоорганізаційні засади культуротворення в Україні;
  • Художня культура України в сучасній ринковій реальності: трансформації матеріальних складових;
  • Традиційна дитяча субкультура України: соціокультурний потенціал;
  • Трансформація культури пам’яті сучасного українського суспільства;
  • Культуротворчий простір екрану: сучасні інтерпретації і смисли.

Розробку зазначених тем здійснювали академіки Національної академії мистецтв України Ю. Богуцький, О. Безгін, Г. Чміль, В. Шейко, член-кореспондент НАМ України І. Юдкін, доктори наук С. Безклубенко, О. Берегова, С. Волков, Б. Головко, Н. Жукова, В. Лобас, О. Оніщенко, Н. Отрешко, Є. Причепій, В. Судакова, В. Щербина та доктори філософії (Ph.D.) Т. Гаєвська, І. Гирич, О. Гриценко, В. Демещенко, С. Іваненкова, А. Коваль, Ю. Коренюк, В. Крючков, І. Кузнєцова, Я. Левчук, М. Міщенко, О. Олійник, С. Оляніна, Л. Прибєга.

Результати досліджень Інституту культурології НАМ України представлені широкому науковому загалу в понад 50 знакових виданнях: монографіях — «Самоорганізація культури: онтологія, динаміка, перспективи» (Ю. Богуцький), «Формування визначників української культури: культурологічні студії» (І. Юдкін), «Культура та цивілізація в історико-культурній думці України в добу глобалізації» (В. Шейко), «Культура та комунікація: дискурси культуротворення в Україні XXI ст.» (О. Берегова), «Інституалізовані соціокультурні системи: регіональна специфіка та динаміка» (С. Волков), «Матеріальна підтримка культурних проектів: світовий досвід та можливості застосування в Україні» (О. Безгін, І. Кочарян, О. Успенська), «Культура України в глобалізаційно-цивілізаційному вимірі (історико-методологічні аспекти)» (В. Шейко), «Традиційна українська дитяча субкультура у висвітленні когнітивної культурології» (Я. Левчук), «Традиційна звичаєвість українців кінця XIX — початку XX століття» (Т. Гаєвська), «Інтегративні процеси в музичній культурі України ХХ–ХХІ століть» (О. Берегова), «Візуалізація реального в сучасному культурному просторі» (Г. Чміль), «Архітектурна спадщина України: пам’яткоохоронний аспект» (Л. Прибєга), «Нова культурна реальність як соціодинамічний процес людинотворення через ролі» (Ю. Богуцький, Г. Чміль); збірниках наукових праць — «Українська художня культура: пам’яткоохоронні проблеми» (С. Оляніна, Л. Прибєга, Ю. Коренюк, О. Олійник), «Аспекти морфології культури України: генезис, типологія» (І. Юдкін, С. Безклубенко, О. Берегова, С. Волков, Є. Причепій), «Українська художня культура: історія та сучасні проблеми» (О. Безгін, С. Оляніна, Ю. Коренюк, І. Кочарян), «Міждисциплінарне пізнаннязакономірностей сучасного екранного дискурсу» (Г. Чміль, І. Зубавіна); енциклопедичному виданні в 2 т. «Мистецтво: терміни та поняття» (С. Безклубенко); унікальному енциклопедичному мультимедійному виданні в 5 т. «Золоті сторінки української культури» на електронних носіях (диски DVD).

Активізуючи поступальний розвиток української культурології й мистецтвознавства, Інститут культурології НАМ України опікується виданням фахової наукової періодики — щорічника наукових праць «Культурологічна думка» (станом на 2018 рік видано друком 14 номерів) та наукового збірника «Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку» (спільно з Pівненським державним гуманітарним університетом з 2016 року).

Наукові результати Інституту культурології НАМ України активно впроваджуються в наукових, мистецьких, освітніх практиках. Вчені Інституту готують аналітичні матеріали та експертні оцінки на замовлення адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Міністерства культури України та інших державних органів управління. Розвідками дослідників Інституту послуговуються науковці — культурологи, філософи, мистецтвознавці; митці; фахівці з культурно-мистецької діяльності; викладачі вищих навчальних закладів, докторанти, аспіранти.

Працівники Інституту беруть участь у підготовці наукових кадрів спільно з відділом аспірантури й докторантури Національного університету «Києво-Могилянська Академія», виступають опонентами на захистах дисертаційних досліджень у спеціалізованих вчених радах України.

З метою об’єднання зусиль у впровадженні результатів наукових досліджень за пріоритетними напрямами культурології в новітню безперервну освітню діяльність, залучення молодих дослідників до проведення наукового пошуку, вчені Інституту поєднують свої академічні дослідження з педагогічною діяльністю у плідній співпраці з вищими навчальними закладами України, зокрема культури і мистецтва.

Працівники Інституту ведуть активну суспільно значущу громадську діяльність як керівники та члени національних творчих спілок та громадських організацій України; виступають на радіо, телебаченні, публікуються в часописах.

Входженню української культурологічної думки в європейський та світовий науково-культурний простір послуговують міжнародні взаємозв’язки Інституту культурології НАМ України, зокрема, участь вчених у міжнародних культурологічних конгресах, наукових зібраннях і симпозіумах; стажування науковців, читання лекцій та опублікування наукових праць у зарубіжних країнах, виступи закордонних дослідників перед співробітниками Інституту. Інститут культурології НАМ України прагне розширювати плідні наукові зв’язки, здійснювати обмін фахівцями й теоретичним досвідом, започатковувати спільні дослідницькі проекти та спільні видання з науковими та навчальними закладами в Україні та світі.