У межах реалізації проекту ЮНЕСКО «Навчати та вчитися за допомогою живої спадщини» 24 січня 2023 року відбулася щорічна Міжнародна науково-практична конференція «Освіта у сфері нематеріальної культурної спадщини: дослідження, охорона», з наголосом на питанні освіти в надзвичайних ситуаціях.
Нагадуємо, що проект «Навчати та вчитися за допомогою живої спадщини» здійснюється в Україні акредитованою в ЮНЕСКО громадською організацією Центр розвитку «Демократія через культуру» за фінансової підтримки Фонду підтримки спадщини в надзвичайних умовах (HEF–UNESCO).
Організатори конференції: Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Центр розвитку «Демократія через культуру», Кафедра ЮНЕСКО з наукової освіти Державного університету імені Михайла Драгоманова, Регіональний центр з питань охорони нематеріальної культурної спадщини в країнах Південно-Східної Європи під егідою ЮНЕСКО (Софія, Болгарія), за сприяння Секретаріату ЮНЕСКО з питань Конвенції з охорони НКС. Конференція відбувалася онлайн з офісу Кафедри ЮНЕСКО з наукової освіти Державного університету імені Михайла Драгоманова.
Тім Кертіс, секретар Конвенції ЮНЕСКО 2003 року.
З вітальними словами до учасників конференції звернулися:
Тім Кертіс, секретар Конвенції ЮНЕСКО 2003 року,
Катерина Чуєва, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України,
Станіслав Довгий, президент Малої академії наук, академік НАН України,
Ірена Тодорова, виконавчий директор Регіонального центру в Софії (Болгарія),
Валерій Бітаєв, перший віцепрезидент Національної академії мистецтв України.
Катерина Чуєва, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України.
«Майже 12 місяців світ спостерігає за руйнуваннями в України, це стосується і нематеріальної культурної спадщини. Руйнуються духовні цінності – мова йде про ідентичність, культуру кожної нації», – наголосив Тім Кертіс і додав, що ЮНЕСКО відразу надала підтримку Україні. Зокрема, у сфері НКС реалізуються два проекти – «Оцінка потреб українських громад переміщених осіб з охорони НКС у сусідніх країнах: Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині та Угорщині» (координатор: Словацька академія наук) і «Навчати та вчитися за допомогою живої спадщини» (координатор: Центр розвитку «Демократія через культуру»).
«Міністерство культури та інформаційної політики України вважає одним із свої головних пріоритетів захист матеріальної та охорону нематеріальної культурної спадщини – зазначила Катерина Чуєва. – Особливу увагу ми приділяємо охороні та передачі, зокрема засобами освіти, елементам живої спадщини, які опинилися сьогодні під загрозою через війну».
«Можна знищити картини, будівлі, пам’ятники культури, – сказав Станіслав Довгий, – але не можна знищити пам’ять, яку сьогодні можна матеріалізувати у вигляді віртуальних можливостей, які дають нам сучасні технології. Це стосується і нематеріальної культурної спадщини, і такий спосіб охорони її та передачі може особливо привабити молодь».
«Ми розглядаємо і розуміємо проблеми НКС як важливий фронт протидії цілям агресора: цілям зруйнувати національну самобутність, те, що є духом українського народу – зазначив Валерій Бітаєв. – Освіта – це інструмент і гарант збереження НКС».
Олесь Санін, віцепрезидент НАМ України, кінорежисер.
Конференція працювала за такими напрямками:
Освіта в нематеріальній культурній спадщині в надзвичайних ситуаціях
Нематеріальна культурна спадщина в школі – залучення НКС до шкільних та позашкільних програм.
Інтерлюдією до роботи конференції став музичний виступ очільника гурту «Хорея Козацька», кобзаря і лірника Тараса Компаніченка.
Ганна Чміль, директор Інституту культурології НАМ України, академік, професор.
Серед ключових доповідачів слід відзначити: Ганну Чміль, директора Інституту культурології НАМ України; Олеся Саніна, віцепрезидента НАМ України, кінорежисера; Дениса Свириденка, завідувача Кафедрою ЮНЕСКО з наукової освіти Державного університету імені Михайла Драгоманова; Адіну Голюбаш (Румунська академія наук, Ясси); Андрея Прогіна (Музей етнології та природознавства Республіки Молдова, Кишинів); Веліку Стойкову-Серафімовську (Університет Св. Кирила і Мефодія, Інститут фольклору Марка Чепенкова, Республіка Північна Македонія); Іоану Репчук (Румунську академія наук Румунії, факультет етнології); Александру Бродовську (Національний інститут спадщини Польщі); Ярославу Ткачук, генерального директора Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського; Едуарда Приступу, композитора, музиканта, співака та ін.
Конференція, на думку координатора проекту «Навчати та вчитися за допомогою живої спадщини» Валентини Дем’ян, стала дуже важливим імпульсом для успішної реалізації проекту і заклала підґрунтя для наступної фази – введення результатів проекту в науковий обіг та шкільні програми.
Інформацію підготувала інформаційний менеджер проекту «Навчати та вчитися за допомогою живої спадщини» Юлія Семенова.
Джерело: “Демократія через культуру”
