27 травня 2025 року відбулася Міжнародна науково-теоретична конференція
«Актуальні питання пам’яткоохоронної діяльності в контексті соціоекономічного відновлення України»,
організована Інститутом культурології НАМ України на виконання тем фундаментальних наукових досліджень
«Культурологічний вимір пам’яткоохоронної діяльності: стан, перспективи та новації»
та «Креативний ресурс економіки культури: культурологічний вимір».

Конференція працювала в онлайн-форматі, до неї долучилися зарубіжні фахівці в сфері культури, практики, наукові та науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів, наукових установ культурно-мистецького спрямування з різних міст України.

У вітальному слові до учасників конференції директор Інституту культурології НАМ України, академік, професор Ганна Чміль наголосила на тому, що культурна спадщина відіграє вагому роль не лише в культуротворчих процесах, а й у формуванні української національної ідентичності, право на яку зараз і відстоюють наші воїни на фронтах російсько-української війни. Культура є тим фундаментом, на якому будуються суспільства, формуються ідентичності та плекаються цінності, а війна не просто знищує матеріальні та нематеріальні прояви культури, вона руйнує сам дух миру, який лежить в її основі. Збереження культури в умовах війни стає не лише питанням захисту артефактів, а й боротьбою за збереження людства, за його здатність до розвитку, співіснування та, зрештою, за його майбутнє. Водночас у перспективі повоєнної відбудови важливо сьогодні виробити нові норми взаємодії в соціумі з метою встановлення справедливості та утвердження свобод людини. Г. Чміль також підкреслила важливість подальшого накопичення досвіду досліджень у царині охорони культурної спадщини та економіки культури.

Джон Кровлі (John CROWLEY), голова і виконавчий директор PHDG Group (Париж), колишній керівник секції досліджень, політики та прогнозування Сектору соціальних і гуманітарних наук ЮНЕСКО, у своєму виступі зупинися на питанні розгорнутої у світі інформаційної кампанії на підтримку визначення культури як окремої цілі в програмі Цілей сталого розвитку (ЦСР) ООН після 2030 року. Як відомо, програма ЦСР 2015–2030 складається з 17 цілей. Культура, як зазначив Д. Кровлі, присутня, безперечно, в кожній із визначених цілей, що стосуються сталого розвитку людства, але сьогоднішня ситуація у світі, зокрема і війна в Україні, вимагає надання культурі, як основі миру, особливого значення, про що наголошувалося на Всесвітній конференції ЮНЕСКО з культурної політики та сталого розвитку (Mondiacult), що відбулася 2022 року в Мехіко, про це йтиметься на Modiacult-2025, що відбудеться в Берселоні наприкінці вересня цього року. На завершення Д. Кровлі закликав учасників долучитись до широкого обговорення даного питання та надати свої пропозиції.

Анастасія Пеценчук, керівниця культурного та освітнього напрямку Аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей”, представила аналітичні матеріали та нормативно-правові напрацювання Інституту законодавчих ідей у сфері охорони культурної спадщини, зупинившись, зокрема, на критичних проблемах у полі правового регулювання пам’яткоохоронної діяльності в Україні, виявлених шляхом компаративного аналізу національного і міжнародного законодавства у цій сфері та широкого обговорення з експертами. Результати та висновки зібрані в «Білій книзі», аналітичному документі, який представила доповідачка.

У ході пленарного засідання свої доповіді презентували Олександр Буценко, радник дирекції Інституту культурології НАМ України; Ольга Коляструк, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедрою культури, методики навчання історії та спеціальних історичних дисциплін Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського; Ірина Петрова, докторка культурології, професорка, професорка кафедри івент-менеджменту та індустрії дозвілля Київського національного університету культури і мистецтв, науковий працівник Cologne/Bonn Academy in Exile (Німеччина).

У цілому, тематичні напрями конференції охопили широке коло науково-теоретичних та науково-практичних питань, зокрема: пам’яткоохоронна діяльність в умовах глобальних загроз сучасності; репрезентація культурної спадщини України у контексті сучасних історико-культурних процесів; культурна спадщина в системі соціоекономічних пріоритетів сучасної України; оцінювання, відновлення та ревіталізація культурної спадщини; культурна інфраструктура та пам’яткоохоронні стратегії; інфраструктура пам’яті в контексті деколонізаційних процесів.

Виступи учасників супроводжувались жвавим обговоренням та дискусіями.

Підсумовуючи роботу конференції, учасники дійшли висновку, що слід більше уваги приділити дослідженням, спрямованим на зміну підходів до пристосування культурної спадщини, як матеріальної, так і нематеріальної, до умов сучасності України, ефективного введення відповідних об’єктів в соціоекономічні відносини, культурну інфраструктуру, а також їх використання з огляду на досягнення цілей сталого розвитку.

	Інформаційний лист (PDF)
	Програма конференції (PDF)