інститут культурології

національної академії мистецтв україни

Культурне виробництво: суб’єкти, особливості процесу і контроверсії

Олександра Олійник

Культурне виробництво: суб’єкти, особливості процесу і контроверсії

Монографія

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту культурології Національної академії мистецтв України (протокол № 7 від 27.11.2023).

Монографію виконано в межах фундаментального наукового дослідження Інституту культурології НАМ України за темою: «Креативний ресурс економіки культури: культурологічний вимір»

Науковий керівник: кандидатка культурології Олександра ОЛІЙНИК.

Рецензенти:
І. С. Кочарян, доктор економічних наук, професор, заслужений працівник культури України;
І. В. Петрова, доктор культурології, професорка.

У монографії представлено результати першого етапу дослідження креативного ресурсу економіки культури, проведено верифікацію теоретичних концепцій, пов’язаних з культурним виробництвом і споживанням, ринком праці і артринком; розглянуто культурний процес як пріоритет і ресурс безпеки, соціалізації, кваліфікації та ідентифікації; запропоновано методологічні моделі дослідження культурного виробництва.
Для фахівців у галузі культурології, соціології культури, викладачів та студентів.

Бібліографічний опис:
Олександра Олійник. Культурне виробництво: суб’єкти, особливості процесу і контроверсії: монографія / Олійник О. С.: Ін-т культурології НАМ України, 2023. — 288 с.

ЗМІСТ
ВСТУП

Вступ 7

РОЗДІЛ 1.

Методологія дослідження культури як виробництва 15
1.1. Дослідження культури як виробництва: економіка культури 21
1.2. «Культурне виробництво» як методологія дослідження 28
1.3. Культурна зайнятість у теорії та історії: художник на ринку 40
1.4. Теорії цінності: підходи до оцінювання культурного виробництва 48
1.5. Обґрунтування адаптованої методології practice-led research 57
Посилання на джерела 67

РОЗДІЛ 2.

Контроверсії культурного виробництва: зміна дискурсу культурного продукту до культурної зайнятості 71
2.1. Дослідження культурного виробництва від культурного продукту до виробничого процесу 74
2.2. Природа смаків і преференцій: від інституту привілеїв до інституту соціальної відповідальності 85
2.3. Суб’єктність виробника культури 97
2.3.1. Дослідженість ринку мистецької праці: специфіка ринку чи специфіка дослідження ринку 105
2.3.2. Суб’єктність виробника культури в мистецьких дослідженнях 117
2.3.3. Суб’єктність виробника культури в культурній політиці 123
Посилання на джерела 137

РОЗДІЛ 3.

Культурне споживання і соціоекономічний потенціал культурного виробництва 141
3.1. Методологія досліджень культурного споживання: основні теорії і підходи 146
3.2. Культурний капітал у теорії культурного споживання: еволюція концепту 158
3.3. Смаки, преференції та партиципація в культурному споживанні 166
3.4. Просьюмеризм: від співтворення до культурної практики 174
3.5. Культурне споживання як інструмент інкультурації і соціалізації: культурні практики 180
Посилання на джерела 195

РОЗДІЛ 4.

Локальний вимір культурного виробництва і культурного споживання 199
4.1. Культурне підприємництво: критерії, приклади та перспективи 202
4.2. Соціальна цінність культурного виробництва: український контекст 227
4.3. Культурне споживання і оцінювання безпекових потреб 242
4.4. Локальний досвід: культурне виробництво, що змінює міста — міста, що змінюють культурне виробництво 256
Посилання на джерела 265

ВИСНОВКИ 271
ABSTRACT 274

 

© Інститут культурології НАМ України, 2023
© Олійник О., 2023

Культурне виробництво: суб’єкти, особливості процесу і контроверсії (PDF)