Літературно-естетична концепція А. В. Михайлова дозволяє робити висновок про посередницьку роль театру для формування художньої прози та розвитку зображальних можливостей прозаїчного слова. Конкретика прози та метонімічний стиль деталізації пов’язані з театральною характерністю та маскуванням. Театральне перевтілення стає прообразом ідіоматизації мовленнєвого матеріалу у внутрішньому світі прозаїчного твору.

Національна академія мистецтв України. Інститут культурології. Київ, 2014.