Має у бібліографічному покажчику наукових робіт та публікацій понад 2000 найменувань. Самі назви наукових праць свідчать про широкий діапазон зацікавлень автора: кінематограф, культурологія, література, історія. Серед найвагоміших наукових праць: книги «Мистецькі проблеми у німецькому романі ХХ століття» (1972), «Історія і культура» (1996), «Екранні мистецтва у соціокультурних процесах ХХ століття: Генеза. Структура. Функція» (1997), «Проблема авторства «Протоколів сіонських мудреців» (2001). Широкий розголос серед науковців отримали публікації «Із нотаток до проблеми кінозображення» (1999), «Українське кіно ХХ» (1999), «Скільки століть телебаченню? Пам’яті Вальтера Беньяміна» (2000), «Пам’яті кіносеміотики» (2001) та ін., а також численні публікації та телепередачі культурологічного спрямування. 1995 року нагороджений Гран-прі Київського фестивалю акторів кіно «Стожари» як актор-нефахівець. З 2000 року В. Скуратівський співпрацював з Національною телекомпанією України. Був ведучим програми «Бачу землю» на УТ–1 (2003 року програма отримала Національну премію в галузі телебачення в номінації «Краща науково-популярна програма»). В. Скуратівський бере активну участь у наукових конференціях, симпозіумах, дискусіях.
1941 — народився 5 жовтня в с. Бакланова Муравійка Куликівського р-ну Чернігівської обл.
1965 — закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (факультет романо-германської філології).
1966—1971 – аспірант, викладач кафедри зарубіжної літератури Київського державного університету ім. Т. Г.Шевченка.
1971—1978 – редактор журналу «Всесвіт».
1980—1983 – працював в Інституті психології.
1983—1985 – заступник директора з наукової роботи в Літературно-меморіальному музеї Лесі Українки.
1985—1986 – викладав на кафедрі філології Київського державного інституту театрального мистецтва.
1986—1988 – викладав на кафедрі філології Київського державного інституту культури.
З 1988 -доцент, а з 2001 – професор кафедри телережисури Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого. З 1991 – редактор журналу «Сучасність».
1995–2001 – доцент кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія».
1998 – доктор мистецтвознавства.
2001—2004 – член-кореспондент АМУ. Член Національної спілки кінематографістів України. Посада: професор кафедри телережисури Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого.
2004 – дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України.