інститут культурології

національної академії мистецтв україни

Засідання Координаційної ради з питань мистецької освіти і науки.
Січень 23, 2020

 

23 січня 2020 року в Національній академії мистецтв України під головуванням президента НАМ України, академіка Чебикіна А. В. (голови Координаційної ради) відбулося засідання Координаційної ради з питань мистецької освіти і науки. До оновленого складу КР увійшли: керівники навчальних мистецьких закладів освіти, наукових установ, національних організацій культури, представники комітетів Верховної Ради України (з питань освіти, науки та інновацій; гуманітарної та інформаційної політики).

На засіданні  були розглянуті та обговорені питання:

– «Про тематику дисертаційних досліджень в аспірантурі і докторантурі провідних мистецьких ВНЗ (НДІ) на першому році навчання (вступ 2018 р.)»,

доповідач – віце-президент НАМ України, голова фахової комісії Координаційної ради з експертизи тем наукових досліджень, академік Бітаєв В. А.;

– «Про результати Міжнародної науково-практичної конференції «Освіта у сфері нематеріальної культурної спадщини: дослідження, охорона»,

доповідач – відповідальний секретар КР, старший науковий співробітник відділу мистецької освіти і науки Президії НАМ України Буценко О. А.;

 

 

– «Про прогнози впливу результатів фундаментального дослідження Інститутом культурології НАМ України за темою: «Мистецька освіта як основа креативного розвитку української культури» на розвиток мистецької осіти і сфери культури загалом»,

доповідач – директор Інституту культурології НАМ України, доктор філософських наук, академік Чміль Г. П.

З питань, що розглядалися, Координаційна рада ухвалила відповідні рішення.

Джерело: Національна академія мистецтв України.

 

Доповідь директора Інституту культурології НАМ України, доктора філософських наук, академіка ЧМІЛЬ Г.П. на засіданні Координаційної ради з питань мистецької освіти і науки при НАМ України.

У доповіді ЧМІЛЬ Г.П. зокрема зазначила, що тема фундаментального наукового дослідження «Мистецька освіта як чинник розвитку креативного потенціалу української культури» (2020–2024) затверджена Вченою радою Інституту культурології НАМ України (від 21.02.2019, протокол 2 (1 тур конкурсного відбору), погоджена Координаційною радою НАМ України (2 тур конкурсного відбору), затверджена Національною академією наук України (рішення Експертної ради від 03 липня 2019 р № 5).

Стан розробки. Підходи до вивчення проблем мистецької освіти як складової суспільної культури нерозривно пов’язані з культурною політикою держави в новій соціоекономічній реальності, що досліджується багатьма науковцями, такими як Богуцький Ю. П., Безгін І. Д., Бенч О. Г, Бітаєв В. А., Бокотей А. А., Волков С. М., Гриценко О. А., Савчук І. Б., Скрипник О. В., Федорук О. К., Топузов О. М., Кузнєцова І. В., Тимошенко М. О., Чебикін А. В., Чернець В. Г., Шейко В. М, Яковлев М. І., та інші. Проте, у динамічних змінах, що відбуваються останнім часом у зв’язку з реформою вищої, в тому числі мистецької, освіти недостатньо вивчаються трансформаційні процеси та нова роль культури і мистецтва в процесах демократизації і європейської інтеграції України.

Фундаментальне наукове дослідження «Мистецька освіта як чинник розвитку креативного потенціалу української культури» продовжує наукові напрацювання за темою «Художня культура України в сучасній ринковій реальності: трансформація матеріальних складових» (2015–2019), що дозволили розробити:
– типологічні критерії мистецької освіти, Концепцію навчання на третьому освітньо-творчому рівні для спеціальностей «Сценічне мистецтво» та «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» (за якими Київським національним університетом театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого отримані в 2019 році ліцензії Міністерства освіти і науки України на здійснення підготовки висококваліфікованих кадрів для галузі культури і мистецтва);

– форми поглиблення знань для освітньо-професійних програм «Акторське мистецтво театру і кіно» спеціальності «Сценічне мистецтво» для ступеня «магістр»;
– програмне забезпечення мистецьких навчальних закладів, що було апробовано і впроваджено в навчальний процес Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого з метою підвищення виконавського рівня та рівня педагогічної майстерності творчих і виконавських фахівців за їх спеціалізацією;
– заснувати спільно з Центральною академією драми, м. Пекін (КНР) Всесвітній Альянс Театральної Освіти (WTEA), Міжнародний Альянс Кінематографічної Освіти (BRIFEA) і Дослідницький центр методології театрального навчання та реалізувати низку спільних міжнародних мистецьких проектів, в яких були задіяні студенти театральних шкіл з України, Китаю, Греції, Болгарії, Іспанії, Росії, Грузії, Японії, Кореї, Польщі. Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого продемонстрував досягнення української театральної школи, які у своїй основі мають нові концептуальні наукові та творчі розробки, що були високо оцінені журі фестивалю і підтверджені дипломом «За кращу виставу».

Дослідницькі завдання означеної теми передбачають оновлення методологічного знання та концептуальних уявлень про сучасні тенденції в сфері мистецької освіти на основі культурологічного та соціологічного підходу; аналіз інтеграційних світових процесів щодо питань теорії мистецької освіти в контексті розвитку інформаційного суспільства та суспільства знання. Узагальнення досягнень світового та вітчизняного досвіду мистецької освіти як складової суспільної культури і культурної політики. Визначення потенціальних стратегічних напрямів реформування та удосконалення діяльності вищої мистецької школи, підготовки менеджерів для культури і мистецтва, кадрового резерву фахівців сфери виконавського мистецтва.

Прогнози випливу. Виконання фундаментального наукового дослідження за темою «Мистецька освіта як чинник розвитку креативного потенціалу української культури» дозволять:
– легітимізувати менеджмент культури як академічної дисципліни;
подолати традицію радянської і пострадянської політики уряду, якою часто ігнорується необхідність реформ у «некритичних» сферах, таких як культура та освіта;

– унормувати існуючі правові аспекти галузі культури та освіти;
розробити теоретичну базу із створення програм з менеджменту культури;
ліквідувати брак професійної мережі і комунікацій між фахівцями менеджменту культури;
– активізувати Міжнародне співробітництво між українськими і західними школами щодо входження до Європейської мережі культурного адміністрування навчальних центрів;
– скоординувати зусилля академічної науки (наукові установи Національної академії наук України), галузевої науки (Національна академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва,

Інститут культурології; наукові інституції галузевих Міністерств), університетської науки з метою розвитку спільних фундаментальних досліджень, що проводять заклади вищої освіти, наукові установи та державні наукові центри; практичного впровадження результатів досліджень установ галузевої науки для підвищення якості навчальних програм; створення умов для підвищення престижності наукових досліджень у закладах вищої освіти; участі у спільних проектах, в тому числі міжнародних.