27 квітня 2026 року в румунському місті Ясси відбувся Міжнародний науково-практичний круглий стіл «Як захистити культурні права, що рухаються? Охорона нематеріальної культурної спадщини в середовищі переміщених громад і мігрантів». Організатори – Румунська академія наук (філія у м. Ясси), Інститут культурології НАМ України, Центр розвитку «Демократія через культуру» і міжнародна команда проєкту Cravt за програмою Еразмус + (Румунія, Іспанія, Португалія, Молдова та Україна) – визначили тему обговорення, орієнтуючись на виклики, що постали сьогодні перед культурою і міжнародною спільнотою. Йдеться, зокрема, про глобальне явище вимушеної міграції, спричинене війнами, збройними конфліктами, економічними та політичними умовами. Згідно з даними Агентства ООН у справах біженців, станом на друге півріччя 2025 року у світі налічувалося 117 млн вимушених мігрантів, з яких 58% складали внутрішні вимушені переселенці. Серед інших питань, які породжує така ситуація, є питання дотримання культурних прав як невід’ємної складової загальних прав людини.
Науковці з Румунської академії наук, Національного інституту спадщини Румунії, Міжнародної програми «Культурні права інтелектуальної власності» (Австралія), Факультету історії та спадщини Університету імені Лучіано Блаґи в м. Сібіу (Румунія), Програми розвитку спадщини громад (Португалія), Світового альянсу університетів з питань культурних прав торкнулися актуальних питань задоволення культурних прав мігрантів, зокрема права на зв’язок зі своєю культурною спадщиною, права на культурну пам’ять, права на доступність до культурних і природних ресурсів, взаємозв’язку з правом на інтелектуальну власність.
Директор Інституту культурології, академік, професор Ганна Чміль зазначила, що однією з тем фундаментальних досліджень Інституту на наступні три роки стала тема «Культурні права як антропологічний вимір 21 століття». Адже культурні права безпосередньо пов’язані з людиною і охоплюють усю множину питань існування особистості в сучасному світі: ідентичності, гідності, пам’яті, свободи, творчості.
Представниця Інституту культурології Валентина Дем’ян продемонструвала, що нематеріальна культурна спадщина окремої громади – хай навіть ця спадщина сплюндрована і трохи не знищена війною, а громада вимушено переселена, – може відродити стійкість громади, забезпечивши їй право на культурну пам’ять і самоповагу, як це сталося з традицією писанок з Маріуполя, відродженим завдяки зусиллям працівників Маріупольського краєзнавчого музею і відомої писанкарки Зої Сташук.
Радник при дирекції Інституту культурології Олександр Буценко повідомив, що ситуація з міграцією у світі породила новий термін відносно нематеріальної культурної спадщини – «мандруюча спадщина», яку переселенці беруть із собою в дорогу. А це породжує три проблеми: як така спадщина існуватиме в нових умовах; чи будуть забезпечені права носіїв цієї спадщини на її практикування; і як органи влади побудують політику охорони своєї і «мандруючої» спадщини.
Підсумовуючи обговорення, учасники круглого столу домовилися продовжити спільні дослідження порушених питань.