Берегова Олена Миколаївна – музикознавець, педагог, публіцист
Член-кореспондент НАМ України (2025)
Доктор мистецтвознавства (2008)
Професор (2013)
Член Національної спілки композиторів України (2008)
Член Національної всеукраїнської музичної спілки (2025)
Після закінчення історико-теоретичного факультету Київської консерваторії ім. П. І. Чайковського (нині – Національна музична академія України) Олена Миколаївна Берегова навчалася в аспірантурі та докторантурі на кафедрі історії української музики та музичної фольклористики, здобувши науковий ступінь кандидата мистецтвознавства, доцента, згодом — доктора мистецтвознавства, професора. Від 2002 року веде науково-педагогічну діяльність у музичних академіях Києва та Дніпра, підготувала п’ятьох кандидатів мистецтвознавства, одного доктора філософії і трьох докторів мистецтва, понад 30 магістрів музичного мистецтва.
Від 2009 року провадить науково-дослідну роботу в Інституті культурології НАМ України, від 1 жовтня 2021 року обіймала посаду заступника директора з наукової роботи цієї інституції. 8 вересня 2026 року О. М. Берегову обрано директором Інституту культурології НАМ України.
У науковому доробку Олени Берегової — 6 одноосібних монографій, 2 навчальних посібники, понад 100 наукових статей та понад 200 публіцистичних матеріалів у вітчизняній періодиці з актуальних питань культури, музичного мистецтва, культурно-мистецького життя України. Науковиця здійснює популяризацію українського мистецтвознавства на світовому рівні: низка її праць опублікована англійською, німецькою та польською мовами у престижних європейських мистецтвознавчих журналах, вона є організаторкою та учасницею численних всеукраїнських та міжнародних конференцій (зокрема в Польщі, Німеччині, Литві, Канаді, США тощо), членкинею редколегій фахових видань «Культурологічна думка» та «Музикознавча думка Дніпропетровщини».
Членкиня робочої групи з історії музики Центральної та Східної Європи Лейпцизького університету. У 2023-2025 роках очолювала Експертну групу науковців Інституту культурології НАМ України та Інституту історії НАН України з питань деколонізації культурного простору.
Основні праці: «Постмодернізм у камерних творах українських композиторів 80-90-х років ХХ століття» (1999), «Комунікація в соціокультурному просторі України: технологія чи творчість?» (2006), «Сучасні комунікаційні технології в культурі України» (2006), «Культура та комунікація: дискурси культуротворення в Україні в ХХІ столітті» (2009), «Музика ХХ-ХХІ століть. Східна Європа та українське зарубіжжя» (2012), «Інтегративні процеси в музичній культурі України ХХ-ХХІ століть» (2013), «Діалог культур: образ Іншого в музичному універсумі» (2020), «Українське мистецтво в європейському культурному діалозі» (2025), а також розділи в колективних монографіях «Аспекти морфології культури України: генезис, типологія» (2011), «Мистецтво та життя» (2016), «Людина в сучасному світі: соціально-філософський та культурно-антропологічний виміри» (2020), «Культура пам’яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація» (2020), «Культура в обороні» (2024) тощо.
Нагороджена почесними грамотами Кабінету Міністрів України, Міністерства культури і мистецтв України, Київського міського голови, Почесною відзнакою Національної музичної академії України «За видатні досягнення у музичному мистецтві», медаллю «Трудова слава» Міжнародної академії рейтингових технологій і соціології «Золота фортуна».