Здобула вищу освіту у 1986 році в Київському державному інституті культури ім. О. Корнійчука. Захистила дисертацію за проблемою «Аксіологічні та праксеологічні засади становлення особистості як суб’єкта культурно-освітньої діяльності» (2008).
Доктор філософії (PhD, філософія), 2008 р., старший науковий співробітник, 2011р., доцент, 2012р.
Працювала зав. сектором ПО «Електронмаш» (1979–1986, м. Київ); викладачем, старшим методистом, зав. лабораторії Інституту підвищення кваліфікації працівників культури, реорганізований 1998 року в Державну академію керівних кадрів культури і мистецтв (ДАКККіМ); вченим секретарем ДАКККіМ (1998–2015) (12.01.2010 – ДАКККіМ отримала статус Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (НАКККіМ).
Пріоритетною сферою досліджень Кузнєцової І. В. є філософське осмислення проблем культурно-мистецької освіти та культури: запропонована дослідницею концептуально-інноваційна домінанта морально-етичного виміру особистісного та професійного становлення фахівця культурно-освітньої діяльності знімає суперечності класичної освітньої парадигми; заслуговує на увагу теоретико-методологічне обґрунтування механізмів зростання ролі структурних ланок трансляції культури: знання, розуміння, декодування, інтерпретація Тексту у донесенні його смислу в актуально-сучасних термінах до суб’єкта комунікативного акту інформування за умов нових смислів у життєвих потоках тощо..
Має 121 публікацію, в т.ч. (у співавтор.) – 5 монографій, 2 енциклопедії, 1 навчальний посібник (гриф МОН України), понад 20 статей у фахових наукових виданнях України та 3 міжнародні публікації в журналах, що індексовані в системі SCOPUS. Здійснила керівництво науковим проектом «Культурно-мистецька освіта» (ДР № 0110U005623); виступила керівником заключного етапу наукового дослідження проблеми «Трансформація культури пам’яті сучасного українського суспільства» (ДР № 0118U000056 (2020); науковий керівник дисертаційних досліджень, виконання яких сприяє цілісному осмисленню процесів соціокультурної самоорганізації українського суспільства у транскультурному просторі та проблем критично мислячої особистості у пошуку нелінійних відповідей на безперервні зміни світу.
Виступає офіційним опонентом при захисті кандидатських дисертацій.
Результативний організатор наукової діяльності, зокрема: у проведенні понад 50 Міжнародних та Всеукраїнських науково-теоретичних та науково-практичних конференцій з проблем культурології, мистецтвознавства, етики, філософії, філософії освіти; у підготовці фахових наукових видань: “Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури” (відповідальний секретар редколегії 1998–2015), “Вісник НАКККіМ”, “Мистецтвознавчі записки”, “Культура і Сучасність”; як член редколегій наук. збірників «Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку», «Культурологічна думка» (відповідальний секретар редколегії 1998–2015).
Експерт комісій Державної інспекції навчальних закладів України, голова робочої групи експертів з питань розвитку галузевої науки Комісії Громадської ради при Міністерстві культури України.
Заступник Голови Правління Київської міської організації НВМС (2010 – по тепер. час).
Нагороджена
Почесними грамотами: ЦК профспілки працівників культури України (2001, 2012), МК України (2004), МОН України (2005), КМДА (2016)
Почесними відзнаками «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2005) та “Відмінник освіти України” (2007)
Грамотою Верховної Ради України (2017).
Присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України» (2018).