8 травня 2025 р. – у День пам’яті й перемоги над нацизмом – у просторі Vcentri HUB (вул. Володимирська, 51Б) відбувся науково-освітній семінар та обговорення Методичних рекомендацій «Як говорити з учнями про трагедії», розробленими у межах проєкту «Биківня. Бабин Яр. Буча. Між масакрою і пам’яттю про неї».

Семінар організовано у рамках Угоди про співпрацю Центру професійного розвитку педагогічних працівників м. Києва та Інституту культурології НАМ України.

Учасники семінару:
– Наталя Омельчук, авторка «Методичних рекомендацій», вчителька історії;
– Анатолій Подольський, співавтор у проєкті, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник ІПіЕНД ім. І.Кураса НАН України, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту;
– Ганна Байкєніч, рецензентка «Методичних рекомендацій», кандидатка педагогічних наук, начальниця відділу організації історичних досліджень та аналізу українського державотворення Управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам’яті УІНП;
– учителі історії шкіл міста Києва.

Модерувала семінар  Надія Гончаренко, співавторка у проєкті, старша наукова співробітниця відділу культурної спадщини та пам’яткоохоронної справи Інституту культурології НАМ України.

Модераторка зазначила, що запровадження Дня пам’яті й перемоги над нацизмом 8 травня – це шанс відійти від насиченого радянсько-російською пропагандою святкування Дня Перемоги 9 травня, натомість шанувати пам’ять мільйонів жертв війни, яку розпочали два тоталітарні режими XX століття: нацизм і комунізм. Представляючи проєкт «Биківня. Бабин Яр. Буча. Між масакрою і пам’яттю про неї», модераторка наголосила, що мовою фактів, архівних і фотодокументів, через нариси істориків та мистецькі рефлексії проєкт розповідає українській та зарубіжній аудиторії про масові злочини тоталітарних режимів XX ст. і авторитарного російського режиму XXI століття. Вони різні, проте мали чимало спільного – їх об’єднувало використання державного терору і масового насильства як основного інструменту впорядкування суспільного життя. Засудження злочинів нацизму стали основою європейської культури памʼяті у другій половині XX століття. Злочини комунізму залишились прихованими, непокараними, натомість в СРСР карали тих, хто намагався їх розкрити. Російський режим не лише успадкував  дегуманізаційну риторику нацистів і комуністів, а гордо й відкрито використовує її для здійснення геноцидної війни проти України.

Учасники семінару констатували, що «Методичні рекомендації», розроблені Наталею Омельчук для учнів старших класів, допомагатимуть не лише аналізувати минуле, а й розуміти його роль у сучасній російській війні проти України.