інститут культурології

національної академії мистецтв україни

Гончаренко Надія Кузьмівна
Старший науковий співробітник відділу культурної спадщини та пам’яткоохоронної справи Інституту культурології НАМ України

Надія Гончаренко здобула освіту на історичному факультеті Київського національного університету ім. Т. Шевченка у 1991 р. Упродовж 2000–2001 рр. стажувалася в Міжнародній школі гуманітарних наук Східної і Центральної Європи Варшавського  університету.

Перекладачка, упорядниця і редакторка низки видань історико-культурної тематики з англійської (Вільям Нолл, Пітер Берк, Джон Кін, Ендрю Вілсон) та польської (Кшиштоф Тарка, Єжи Матерніцкий, Ізабела Левандовська, Єжи Топольський та ін.) мов.

У 1996–2015 рр. – наукова співробітниця Українського центру культурних досліджень (при Міністерстві культури). У 2016–2018 рр.  викладала курс «Історія української культури» на кафедрі філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін Міжнародного науково-технічного університету. З жовтня 2017 року – наукова співробітниця Інституту культурології НАМ України.

Наукові інтереси включають: гуманітарну політику, трансформацію культури у XX ст., історичну освіту незалежної України. Громадська діяльність пов’язана із популяризацією історико-культурної спадщини кримськотатарського народу, як складової української політичної нації.

Основні публікації:

Міфи в сучасних підручниках з історії України. Історична міфологія в сучасній українській культурі. Матеріали досліджень. К. Стилос. 1998. С. 68 – 82.

Les mythes dans les manuels scolaires actuels de l’histoire d’Ukraine. Ukraine, renaissance d’un mythe national. Institut europeen de l’Universite de Geneve, 2000.

Європейський досвід законодавчого забезпечення розвитку культури та його використання для вдосконалення законодавчої бази української культури. Українська культура і європейська інтеграція. // у співавт. з О.Гриценком,  Є. Мягкою. К. УЦКД. 2007. С. 6 – 46.

Козацькі повстання і війни у шкільних підручниках: усталені та нові інтерпретації. Історична освіта: український та європейський досвід. Викладання національної історії в школах Центральної і Східної Європи. К. К.І.С. 2010. С. 244 – 265.

Викладання історії в школі як чинник формування історичної пам’яті та ідентичності: українські та європейські дискусії. Матеріали науково-практичної конференції «Національно-культурний простір України XXI ст.: стан і перспективи». К. 2010. С. 171 – 177.

Біографічна база даних проекту «Великі українці»: репрезентативність, повнота і якість матеріалів. Обрії особистості: Книга на пошану Івана Дзюби К. Дух і Літера. 2011. С. 387 – 401.

Міський простір Трускавця як поле суперництва різних націєтворчих проектів. Збірник матеріалів семінару-практикуму та «Народознавчих студій пам’яті Василя Скуратівського». // у співавт. з О.Гриценком. К. УЦКД. 2011. С. 149 – 164.

Польська гуманітаристика в українських перекладах як чинник діалогу культур. Трансформація освіти і культура: традиції та сучасність. Збірник  матеріалів міжнародної наукової конференції. К. 2012. С. 32 – 39.

Шевченківський ювілей: майже як завжди, тільки скромніше. // у співав. з О.Гриценком. Критика. Березень-квітень 2015. С. 10 – 19.

Уявлення про національну культурну спадщину в сучасних українських підручниках з історії. Українознавчий альманах. К. Київський національний університет ім. Т. Шевченка. Центр українознавства. 2015. С. 147 – 149.

Історичний контекст формування народного героя. Юсуф Болат. Алім: Кримськотатарська проза українською. К. Майстер книг. 2019. С. 170 – 174.

Від «Великої Вітчизняної війни» до «українського виміру Другої світової війни»: зміна наративу у шкільних підручниках історії. Проблеми історії Голокосту: український вимір. Реферований щорічний журнал. Спеціальний випуск: збірник статей за матеріалами П’ятої щорічної конференції німецько-української комісії істориків «Спогади про Другу світову війну в Німеччині та в Україні після 1945 року». Дніпро. Український інститут вивчення Голокосту «Ткума». 2019. № 11. С. 35 – 60.  

Висвітлення депортації кримських татар у шкільних підручниках з історії України як елемент формування «українського виміру» Другої світової війни. Історичні і політологічні дослідження. Науковий журнал. Донецький національний університет ім. В.Стуса. Вінниця. 2020. № 2 (67). С. 273 – 280.

From the “Great Patriotic War” to the “Ukrainian dimension of the Second World War”: a change in the narrative in school history textbooks. Holocaust Studies: a Ukrainian focus. Peer-reviewed annual Journal. Special Issue. A collection of articles on materials of the German-Ukrainian Historical Commission “Memories of the Second World War in Germany and Ukraine since 1945”. Dnipro. “Tkuma” Ukrainian Institute for Holocaust Studies, 2020, Issue 11. pp. 28 – 52.

Біографії діячів радянської культури в українських шкільних підручниках з історії: спадщина, зміни, перспективи. Культура пам’яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація. К. Інститут культурології НАМ України. 2020. С. 261 – 274.

Історико-культурна спадщина кримськотатарського народу в культурному просторі сучасної України. Культура пам’яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація. К. Інститут культурології НАМ України. 2020. С. 276 – 297.

Іван Франко в культурі пам’яті України: радянська спадщина, пострадянська трансформація, українське осмислення. Альманах «Франкіана»: матеріали науково-практичної конференції «Іван Франко у XXI ст.: виклики та перспективи», присвяченої 165-й річниці від дня народження Івана Франка. / ред. М. Мозер. К.: «Київський університет». 2021. С. 33 – 41.

Статті у збірнику наукових праць «Культурологічна думка»:  

Гончаренко Н.К., Гриценко О.А., Демещенко В.В. Інституційний аспект державної культурної політики в країнах Європейського Союзу та його уроки для реформування системи забезпечення розвитку культури в Україні. Культурологічна думка. Щорічник наукових праць. 2018. № 13. С. 57 – 72.

Європейський досвід використання грантових механізмів підтримки культури у світлі інституційних реформ галузі культури в Україні.  Культурологічна думка. Щорічник наукових праць. 2018. № 14. С. 137 – 142.

Культурна спадщина радянського періоду в публічному просторі сучасної України: дискусії щодо історичної та мистецької цінностіКультурологічна думка. Щорічник наукових праць. 2019. № 15. C. 161 – 168.

Депортація 1944 року в культурній пам’яті кримськотатарського народу (на прикладах творів Ервіна Умерова та Шаміля Алядіна). Культурологічна думка. Щорічник наукових праць. 2020. № 17. C. 139 – 148.  

ORCID 0000-0003-2588-0991

Профіль у Google Академії